Пройшло вже більше тижня, як ми повернулися з цієї чудової подорожі. Так, було не легко, але вона була того варта. Але про все по-порядку.
Ми їхали невеличкою компанією – я, моя мама та подруга. Для мене це була друга подорож з Акордом (до цього була в Празі на концерті Lady Gaga і це було феєрично), а для моїх супутниць перша.
Керівником групи був Анатолій Лучко. Веселий чувак зі своїми причудами (як і всі ми) і декількома шанувальницями з автобуса ;)
1-й день
Ми приїхали з Києва на Львівський вокзал о 6-ій ранку і вирішивши, що в Криївку ми вже не встигнемо, випили кави в цілодобовій кафешці біля вокзалу. Але для тих, в кого є час до 11:00 у Львові – можете сміливо їхати в центр снідати. На жаль, в нас цього часу не було.
Після швидкого сніданку, ми вирішили перевірити, а чи немає автобуса – і, о щастя, Акорд потурбувався про туристів, що прибувають раніше вказаного в інфо листі часу. Швидко закинувши речі в автобус ми помандрували до терміналу А, де головним завданням для нас було зарядити всі наявні гаджети, чим ми і скористалися.
Зазначу, що з часів минулої моєї поїздки термінал зазнав змін в кращу сторону.
Великим плюсом було те, що в магазині терміналу можна було купити 6 бутилів води в дорогу і одразу поставити їх в автобус. Погодьтеся, це зручніше, ніж перти їх невідомо звідки.
Коли наш супроводжуючий Анатолій зайшов в зал очікування терміналу, я одразу зрозуміла що це він (його переплутати важко) – саме таким його і уявляла. Протягом туру він розважав автобус власними гуморесками, конкурсами та цікавими історіями, був і казус з його сторони, але він залишиться на його совісті.
Виїхали ми на годину раніше запланованого часу, кордон проходили через Шегині, і в принципі швидко.
В перший день вся група вирішила відвідати факультативну екскурсію у Вроцлаві (10Є), яка тривала десь 1 годину і після того ще була десь 1 година особистого часу.
Зважаючи, що ми у Вроцлав приїхали в неділю, а екскурсія закінчилася о 20:00, всі обмінники позачинялися, і купити щось попоїсти можна була лише за євро. Знаючи поляків, краще так не робити – бо курс в них ну дуже невигідний. Особисто мене Вроцлав не вразив. Тому не певна, що туди поїду ще раз. В кінці першого дня ми доїхали до готелю, що знаходився недалеко від Вроцлава, а саме в Злоториї. В цьому готелі ми ночували як по дорозі в Париж, так і на зворотному шляху. Ну готель середній виявився. В першу ніч номер був кращим, ніж по дорозі назад. Готель називався QUBUS ZŁOTORYJA.
2-й день
Поснідавши, ми вирушили в Берлін. В Берлін ми прибули десь о 12:00 і він зустрів нас дощем. Екскурсовод в Берліні (здається Елена, а може Анна) була неперевершена. Вона мимоволі змусила нас закохатися в це місто. Ну дуже кльовий екскурсовод.
Екскурсія тривала майже 2 години, але час пролетів дуже швидко. Після того у групи був вільний час аж до 22:00. Поїздка в Потсдам зірвалася, так як автобус, що їхав за нашою групою з іншими співвітчизниками зупинили поляки і тримали 2 години.
З цими перевірками документів взагалі окрема тема. Наш автобус тричі зупиняли ЛИШЕ поляки, ні німці, ні французи цього не робили, і тримали зазвичай від 30 хвилин до 1 години. Нам просто пощастило, що в автобусі було лише дві людини з польськими робочими візами, до них і прикалупувалися «стражи польські».
Щодо віз – мамі та подрузі, в яких раніше була лише 1 одноразова шенгенська віза, поляки відкрили мультик на рік, а мені, тій що найбільше подорожує, з іспанською мультивізою і найбільшим доходом серед нас трьох – одноразову лише на дні туру. Дивні вони, поляки…
Але повернемося до Берліну. Факультативні екскурсії ми не брали ні в Берліні, ні в Парижі, ні в Дрездені. Я завчасно (за 2 тижні) потурбувалася і зареєструвалася на безкоштовну екскурсію на купол Рейхстагу, тому наш вільний час ми частково провели там. Всім раджу його відвідати, вид чудовий. На телевежу не піднімалися, бо вона була далеко від нашої локації, і ми б не встигли в Рейхстаг (бо при реєстрації призначається конкретний час для відвідування).
Після Рейсхстагу, рятуючись від дощу, ми поспішили до Соні центр – повечеряти та пошопитися. Ввечері, коли підсвічується купол Соні – то реально круто. По дорозі також бачили залишки Берлінської стіни. За пів дня оглянути Берлін немає можливості, тому ми обов’язково повернемося до цього чудового міста ще раз.
Ну а о 22:00 з купою вражень від побаченого за день, ми вирушили до Парижу. Нічний переїзд дався нормально, навіть моїй мамі. Мені так взагалі гуд, зважаючи на мій невеликий зріст.
3-ій день
В день, коли ми прибули до Парижу, туди приїхала делегація з Іспанії, і частково вулиці в центрі Парижу перекривала поліція, тому були невеличкі затори.
В сам Париж ми приїхали десь о 13:00, після чого була екскурсія з гідом на нашому автобусі. По завершенню екскурсії, частина групи поїхала кататися по Сенє на кораблику, а всі інші мали 1,5 години вільного часу. Цього часу нам вистачило, що погуляти біля Ейфелевої вежі, пройтися на площу Трокардео, повернутися на Марсові поля і попоїсти.
Всі хто хоче купити суверіни в Парижі – купуйте їх у афроамериканців біля вежі або на Монмарті – в них вони найдешевші, і можна торгуватися. Вдень вони продають ейфелеві вежі різних розмірів та кольорів, селфі-палки, окуляри, воду, а ввечері в них також можна придбати маленькі пляшки вина та пива. Але розраховуватися з ними краще дрібними грошима, так як їх часто ганяє поліція, і вони можуть не встигнути дати решту. Хоча буває і таке, що втікаючи, вони гублять свій товар – так хтось з автобуса безкоштовно отримав селфі-палку:)
Після катання на річному бусі, ми вирушили в готель. Якщо вже хтось ну дуже хоче покататися на кораблику по Сєнє, раджу купувати квиток самостійно (так дешевше на декілька євро) і на вечірню прогулянку, коли Париж починає підсвічуватися. Щодо організації поселення, то на місці організаторів, я б не витрачала так безглуздо час – краще групу одразу везти в готель, або ввечері, а не посеред дня, і втрачати корисний час. В готель доїхати також було проблематично через затори. Але це нам вдалося.
Готель Central Creteil знаходився в пригороді Парижу (передостання станція метро на 8 лінії), і взагалі не сподобався. В нашому номері, в якому заборонено палити (!!!), воняло цигарками, і за ліжком був цілий склад недопалків. Добре, що я на поверсі знайшла покоївку, і вона прибрала все це. Але сморід так і не вивітрився до наступного ранку.
Збір групи для повернення до Парижу був призначений на 19:45, але так як я добре орієнтувалася в Парижі (підготувалася завчасно), ми поїхали окремо.
Раджу купувати карне – 10 білетиків за 14,10Є – це доволі економно, порівняно з тим, що 1 білетик коштує 1,80Є.
Взагалі, два дні в Парижі були дуже насиченими для нас. Ми завчасно придбали Paris Museum Pass, і відвідали майже все, що запланували (крім музею Орсей).
В перший день ми самостійно піднімалися на гору Монмарт, зачаровано споглядали панорами Парижу і чудову базиліку Санкре-Кер, прогулялися до Мулен Руж, а звідти, на метро, доїхали до Тріумфальної акри і піднялися нагору, щоб зробити пару фоточок нічного Парижу та чарівної Ейфелевої вежі, потім прогулялися по Єлесейським полям та з площі Конкорд десь о 12 ночі сіли на пряму 8 гілку метро і за хвилин 40-50 вже були в готелі.
Другого дня, поснідавши, частина групи поїхала в Діснейленд, а частина самостійно продовжила досліджувати Париж. Чесно, не розумію, як можна їхати в Діснейленд і витрачати на нього цілий день, якщо ніколи раніше до цього не був у Парижі???
На другий день наша міні-група побувала в Норт-Дам (вхід безкоштовний) та піднялася на башти Норт-Даму (входило у вартість нашої музейної картки), прогулялися до Сорбони, знайшли площу Шевченка і пофоткалися там з українським прапором, побачили величний Будинок інвалідів, міст Александра ІІІ, Великий та малий палаци і через парк Тюїльрі пішли до Лувру (до відома: на чергу (огляд речей) в Лувр ми витратили (!!!) аж 2 хвилини, дякуючи пану поліцейському який розмовляв англійською та зрозумів про який вхід я питаю). .
Збір групи був призначений на 18:00 біля Опери, але так як наш супроводжуючий запізнився більше ніж на півтори години, то група розважала себе сама, і втратила цінний час. Як наслідок, ми пізніше виїхали з Парижу і наступного ранку встряли в затор перед Дрезденом. До речі, автобус нас чекав біля Діснейленду, до якого ми добиралися за власний кошт на RER (електричці) за 8 Є. Зважаючи, що більша частина групи залишилася в Парижі на другий день, це досить не розумно зі сторони
Аккорду.
4-й день
В Дрезден ми прибули із запізненням десь о 12:00. Так я в Дрездені вже була вдруге, то для мене це місто було цікаве, в першу чергу, Дрезденською галереєю, яку я не мала змоги відвідати в свою першу поїздку. Мамі та подрузі місто дуже сподобалося, а екскурсовод Ірина дуже цікаво розповіла про це місто (в попередній моїй поїздці екскурсоводом був Геральд, чоловік Ірини, якого я пізніше зустріла в галереї – це екскурсовод від Бога, саме завдяки йому я полюбила Дрезден). Після оглядової екскурсії, що тривала десь годину, частина групи поїхала в Мейсен (хто не був, раджу відвідати), а частина залишилася в Дрездені до вечора. Ми ж вирішили відвідали Дрезденську галерею (10 Є коштує вхідний квиток для дорослих) та трохи пошопитися. О 22:00 автобус вирушив на ночівлю до готелю, що знаходиться в Злоториї.
5-й день
Майже весь останній день був присвячений дорозі, за виключенням часу на Краків. Там ми були години 2 максимум. Побачити місто і відчути його атмосферу за такий короткий проміжок часу взагалі не вдалося, та й екскурсовод був жахливий (без мікрофону, нічого чути не було, та й розповідала нецікаво зовсім).
Назад ми їхали через кордон Краковець і стояли на кордоні години дві, тому замовивши таксі на термінал А, ми встигли приїхати на вокзал раніше і придбати квитки назад до Києва на Івано-Франківський потяг.
Єдиним мінусом туру були ну дуже короткі санітарні зупинки (15 хвилин на групу з 42 осіб, і частіше за все в місцях, де працювало максимум 2 кабінки). А після нічних переїздів виділяти лише 40 хвилин на сніданок і "душ" - це кощунство (в минулому турі до Праги, я після нічного переїзду на санітарній зупинці встигла помити і висушити голову, поснідати і навести марафет)
Загалом, від туру тільки позитивні враження! :)
Окрему дяку наша міні-компанія висловлює нашому тур агенту Олені Бартошук і компанії VIVA TRAVEL (Київ), завдяки якій відбулася ця чудова подорож. Олена, Ви чудовий та відповідальний турагент, яких мало! Дякуємо Вам! :)
0
