Загальний рейтинг:
Аккорд-тур Львів – відпустка, відпочинок, подорожі

Безмежна Felicità

"Побачити все таким, яким потім згадуватимеш"

Відгук туриста Аккорд тур Gref (Львів) на тур
ще
60
фото
Поїздка: 21 червня 2015
Відгук:
Рейтинг:
ТОП рейтинги сезону - Лето 2015
Голосов 0 «
Всі лідери

Відгук на тур Mia Italia! Флоренція, Рим, Венеція!

Володимир Набоков написав (дещо з іншого приводу): «наблюдая всё это с самодовлеющей ясностью будущего воспоминания (как, знаете ли, когда смотришь на вещи, стараясь увидеть их такими, какими потом будешь вспоминать)».

Це ж готовий девіз туриста, мандрівника, який подорожує заради нових вражень: Намагатися побачити все таким, яким потім згадуватимеш.

І безперестанно, часто навіть неусвідомлено, порівнювати побачене з тим, що раніше намалювала наша уява. І виставляти оцінку в залежності від того, що відчуваємо, а відчуття можуть змінюватися в діапазоні від гіркого розчарування до невимовного захвату.

Отже, тур «Mia Italia! ».

Маршрут Львів — Будапешт — Відень — Флоренція — Рим задуманий так, щоб враження від побаченого безупинно наростали, а кульмінацією подорожі стало знайомство з Римом, «вічним містом». Та ще Сан-Марино і озеро Блед (Словенія) — як легкий десерт на завершення розкішної трапези.

ДЕНЬ ПЕРШИЙ І ДРУГИЙ. БУДАПЕШТ І ВІДЕНЬ.

Європейські столиці. Старовинні, величні, гарні. Десь такими вони й уявлялися з фільмів, фотографій, розповідей. Мимоволі нам з дружиною хотілося порівнювати їх зі Львовом. Об'єктивно: порівняння було на користь Будапешта, на користь Відня. Нічого не вдієш. Лише про Львівську оперу ми невпевнено сказали, що вона гарніша, ніж Віденська, але не наполягаю, можливо, тут все-таки упередженість дається взнаки.

Оглядові екскурсії, трохи вільного часу. Звичайно, Дунай! На жаль, у Відні він далеко оминає центр міста, а в Будапешті ми змогли сповна насолодитися його видами анфас і в профіль.

Сподобалася додаткова екскурсія пароплавом «Ажурна прикраса Будапешта». І не тільки через шампанське, яке стюарди підливають, підливають і підливають у келихи (практично безмежна кількість шампанського — скільки вип'єш — входить у вартість квитка). Головне тут — незабутнє враження від вечірнього (обов'язково вечірнього!) Будапешта, ледь відчутного похитування верхньої палуби на брижах спокійного в цей вечір Дунаю, від підсвічених мостів, від освітлених різнокольоровими променями будівель на обидвох берегах, особливо ж — від казково ілюмінованого будинку Парламенту. Артистичне виконання ролі гіда Анатолієм (з гучномовців його голос чути в будь-якому куточку теплохода). А на завершення годинної прогулянки над палубами лунає чарівна музика Штрауса.

Вражає. Рекомендуємо. Не всі учасники нашого туру вибрали цю екскурсію. А даремно!

Нам її ду-у-же розхвалювали знайомі ще до подорожі, і сподівання справдилися.

А от екскурсія в Шьонбрунн, літню резиденцію австрійських імператорів у Відні, мабуть, через завищені очікування (з розповідей уявлялося щось на кшталт російського Петергофа) трохи розчарувала. Тут саме той випадок, коли дійсність не дотягнула до рівня, який наперед вималювала уява.

У Відні невимовно смачна питна вода. Її можна пити прямо з водопровідних кранів, а на вулиці багато спеціально облаштованих фонтанчиків. Щасливі віденці!

ДЕНЬ ТРЕТІЙ. ФЛОРЕНЦІЯ.

Їдемо далі. Дорога з Відня до Флоренції через австрійські та італійські Альпи, а потім через Апенніни — нескінченна вервечка автомобільних тунелів довжиною від кількох сотень метрів до кількох кілометрів. Як ці прямовисні стіни-схили гір долали в дотунельну епоху, як подорожували, як контактували, залишається загадкою. Вікіпедія повідомляє, що тунелі будували ще до нашої ери, але в це важко повірити.

Кордон між Австрією та Італією ми перетнули під звуки «Felicità», не сумнівайтеся!

До речі, хочете трохи музики? Послухайте, повз які міста ми проїжджали: Венеція, Падова, Феррара, Болонья. Трохи далі, кілометрів за сто, збоку залишилися Верона, Парма. Хочете в Італію?

Кажуть, з визначними місцями Флоренції побіжно можна ознайомитися навіть за день. Якщо нікуди особливо не заходити, а тільки оглянути зовні: ось це, он те. Ми побігали по Флоренції півдня і, звичайно, створили собі уявлення про це місто: воно з іншої епохи. Базиліка Санта Марія Новелла біля центрального вокзалу, собор Санта-Марія-дель-Фйоре (музика!), будівлі на площі Синьйорії, і в першу чергу палаццо Веккіо, міст Понте-Веккіо, базиліка Санта-Кроче, палац Борджелло і ще багато-багато чого було зведено на берегах ріки Арно не пізніше 13-14 сторіч. Центральна частина Флоренції з того часу не змінилася або змінилася зовсім мало; те, що було зруйновано часом, війнами та повенями (особливо страхітливою була повінь 1966 року, коли рівень води в деяких місцях Флоренції піднявся на 4 метри над рівнем тротуарів, з мостів тоді встояв лише Понте-Веккіо), було реконструйовано і реставровано максимально близько до первісного вигляду. Флоренцію неможливо ні з чим порівняти! На що, до прикладу, подібний будинок Данте? А хто жив і творив у Флоренції — всіх не перерахувати! Ось тільки найвидатніші фігури доби Відродження, та й то далеко не всі: Данте, Боккаччо, Боттічеллі, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель... І ще десятки, імена яких ми знаємо або чули. І сотні менш відомих, але талановитих. І ще тисячі і десятки тисяч тих, хто долучився до творення дива під назвою Флоренція.

Крім оглядової екскурсії, ми побували на додатковій «Флоренція як на долоні», між ними була перерва десь на годину вільного часу. Обидві екскурсії проводив той самий гід Богдан, тому «Флоренція як на долоні» була логічним продовженням і закінченням оглядової. Навідатись до Пізи, щоб порятувати вежу, цього разу не вдалося.

На завершення знайомства з найгарнішим (так стверджують, і з цим важко сперечатися) містом у світі Богдан завів нас на п'яццале Мікеланджело — площу, споруджену на пагорбі за межами історичної частини. З площі відкривається незабутня панорама огорнутої в цей час передвечірнім маревом Флоренції, над якою, як тисячолітній дуб над дрібноліссям, домінує купол собору Санта-Марія-дель-Фйоре.

В цей день ми ще подолали 300 км добротної італійської автостради до околиці Риму, де й заночували в розкішних апартаментах готелю «Біле і чорне». І відновилися, хоч після гонитви по Флоренції здавалося, що це неможливо. Благословенні тури без нічних переїздів!

ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ. РИМ.

Приблизно 9 годин в Римі. Це багато, чи мало? Звичайно, мізерно мало! Але насправді побачити за цей час вдається так багато, що непросто сприйняти.

Уявлення про Рим перед поїздкою було досить виразне, що не кажіть, про яке місто написано, знято, розказано більше, ніж про «місто на семи пагорбах»? Тому уявлення було, але дійсність перевершила усі найсміливіші сподівання!

Найперше — Колізей. Читали: до нього треба трохи пройти від метро. А насправді виходиш на поверхню на станції Colosseum і — ось воно, громаддя амфітеатру перед тобою, метрів за сто (а може, п'ятдесят?), треба тільки перейти вулицю. Колізей вражає розмірами зовні і не менше — всередині. Всі ми бачили арени в цирку — трохи менші, трохи більші... Арена ж Колізею була завбільшки майже з футбольне поле, тільки еліптичної форми. Колізей вміщав глядачів, як «Донбас Арена» і «Львів Арена» разом взяті! Два тисячоліття назад! Побудований з величезних кам'яних брил, всередині — з туфу і цегли, прикрашений декоративними арками, скульптурами, оздоблений мармуром, навіть зараз, на 2/3 зруйнований не так часом, як людьми, він приголомшує!

Далі. Римський форум, якому 22 сторіччя, — будівлі, що збереглися краще, і майже зовсім зруйновані — це щось зовсім несподіване! Колони, храми, базиліки, арки з цегли характерного злегка рожевого кольору і каменю — потрапляєш в епоху Стародавнього Риму. Тут хотілося поблукати довше, натомість доводилося лише наводити об'єктив фотокамери наліво і направо, гарячково натискати кнопку затвора, записувати короткі відео, щоб потім можна було це все переглядати, згадувати, ностальгувати і хотіти повернутися знову.

Далі. Сучасний Рим, перемішаний з давниною: площа Венеції, помпезний меморіал першого короля Італії Віктора Еммануїла II, фонтан Треві, Пантеон, п'яцца Навона, міст і замок Святого Ангела, Тібр, краєвиди міста з неповторними соснами пініями. Ми повільно але неухильно наближаємося до п'яцца Сан П'єтро і ще одного символу Риму — собору Святого Петра.

Ніхто не може осягнути неосяжне. Виявилось, оглянути за один день Колізей і пам'ятники Стародавнього Риму, а також музеї Ватикану і собор Святого Петра неможливо фізично. Тим більше, якщо передбачена ще хоча б година вільного часу, щоб повештатися вулицями Риму, купити сувеніри, перекусити, чи просто посидіти на лавочці. Щоб потрапити у Ватикан, треба вистояти в довжелезній черзі, яка тягнеться вздовж високої цегляної стіни, що з середніх віків огороджує Ватикан і слугує йому кордоном. На чергу, а потім на підготовку до екскурсії вже всередині (в Італії, Ватикані, Сан-Марино перед екскурсією роздають маленькі рації і навушники — ти чуєш тільки свого гіда, причому навіть на відстані 40-50 м, дуже зручно!) ми витратили приблизно годину часу. На музеї, Сикстинську капелу і собор Святого Петра в нас залишилася ще година. Ми пробіглися музеями, побували в Сикстинській капелі, а собору змогли виділити 10 хвилин. Але ми його побачили! Собор всередині справді приголомшує своїми розмірами і величчю. Уявіть, що відчуває людина, задерши голову під склепінням купола висотою 120 і діаметром більше 40 метрів! До речі, вага купола 14 000 тонн! Довжина центрального нефа — більше 200 метрів! Якщо це не творіння людського генія, то що тоді геніальне?

Жодного фото в соборі Святого Петра я не зробив, бо на той час вже розрядилась батарея фотокамери, хоча вночі була заряджена повністю. Тому доводиться переглядати фото в інтернеті, благо, їх там видимо-невидимо.

ДЕНЬ П'ЯТИЙ. САН-МАРИНО, ОЗЕРО БЛЕД.

Щоб ми не їхали назад тією ж дорогою, «Аккорд-тур» запланував заїзд в Сан-Марино з ночівлею, а наступного ранку двогодинну екскурсію однойменною столицею цієї країни розміром приблизно 7,5 х 8 км і з населенням приблизно 32 тисячі. Сан-Марино була п'ятою в колекції відвіданих нами у цій подорожі країн. Шостою стала Словенія, в якій ми заглянули на озеро Блед.

Далі була ночівля в Угорщині і переїзд до Львова — день шостий.

ВІДРАЗУ ПІСЛЯ ПОЇЗДКИ.

Розумієш, що побачив, мабуть, максимум того, що можна було побачити за шість днів, проїхавши автобусом 4 200 км та ще й з комфортними ночівлями в готелях і ситними сніданками. Загальний стан — захват і таке відчуття, ніби закінчилась найкраща подорож, і, куди б ти не поїхав ще, це буде вже зовсім не те. Лише через кілька днів, трохи охолонувши, відвідавши (і не раз) сайт «Аккорд-туру», починаєш дивитися на речі тверезо: серед сотень турів, які організовує компанія, кожен безконечно буде знаходити те, що йому до вподоби, і так, щоб кожна наступна подорож перевершувала попередню. Як співав Висоцький, «лучше гор могут быть только горы, на которых еще не бывал, на которых еще не бывал...»

ОКРЕМО ПРО «АККОРД-ТУР».

Насамперед величезна подяка Уляні Луцюк, заступнику директора ПП "Туристична біржа «Конкордія»", Львів,  яка відкрила для нас компанію «Аккорд-тур», знайшла незрівнянну подорож «Mia Italia!» і зробила все, щоб підготовка до зарубіжної поїздки, оформлення візи пройшли для нас зовсім непоміченими!

А вже під час поїздки виникло питання: «А що це за компанія така, що все в нас так класно виходить?» Новенький комфортабельний автобус, досвідчені, незворушні у будь-якій ситуації водії Андрій і Роман з навичками пілотів «Формули-1», гарні готелі, смачні сніданки, все бездоганно сплановано, до дрібниць продумано, рухаємося за графіком, в кожному місті цікаві екскурсії, і проводять їх гіди один за одного кращі. Відповідь на запитання, знайдена в інтернеті, підтвердила здогадку: це нам так пощастило з туроператором, «Аккорд-тур» — найкращий!

ОКРЕМО ПРО КЕРІВНИКА ГРУПИ.

А ще нам пощастило з керівником групи.

Уявіть собі ідеального керівника групи. Ви скажете: ідеальних не буває. Ну, тоді уявіть майже ідеального. Уявили? Ви уявили собі Оксану Пранник.

Все знає, все вміє, все в неї підготовлено, все сплановано, а якщо треба, то без роздумів прийме рішення експромтом, все проконтролює, все розповість, на всі питання відповість, ніколи і ніде не розгубиться, за нею ви — як за кам'яною стіною. Завжди уважна і доброзичлива до всіх, щира і природна, за шість днів ми ніби поріднилися з Оксаною, та й не дивно: стільки часу чути її голос, її розповіді — від когось навіть з добрих знайомих і за рік стільки не почуєш. І це не набридло! А знаєте, як вона зверталася до нас? «Ну, дорогі мої, зараз ми з вами...» і т. д. Допускаю, що це такий професійний прийом, але ж важливо, ЯК це сказано, правда?

Вірю, що в «Аккорд-турі» працює багато таких справді талановитих людей, але після цієї поїздки залишилося трохи наївне бажання подорожувати надалі тільки з Оксаною, хоч розумієш, що це практично майже нереально.

Оксано! Висловлюємо Вам свою вдячність за чудову подорож і бажаємо подальших успіхів у Вашій дуже не легкій, але такій цікавій роботі! А ще надіємося, що Ваша донька, про яку Ви безперестанно думали, склавши всі тести ЗНО, вступить до того вишу, в який хотіла! :)

ОКРЕМО ПРО НАШУ ГРУПУ.

Наша група (привіт усім!) налічувала 25 подорожувальників практично з усіх регіонів України (Харків, Дніпропетровськ, Херсон, Одеса, Київ, Тернопіль, Львів, Ужгород), і, як на мене, саме така кількість близька до оптимальної. (Хоча, думаю, з точки зору туроператора оптимальна за величиною група має складатися з 40-45 чоловік, чи скільки там вміщає автобус, це логічно, це бізнес. Але читав, що бувають групи і з 16 чоловік, це мабуть, на межі окупності, якщо не збитково).

Наші попутники з досвідом (були такі, що їхали з «Аккорд-туром» вдесяте!) запевняли, що група, порівняно з тим, що часом трапляється, підібралася напрочуд спокійна і дисциплінована. Ніхто нікого не «напружував», а з іншого боку, не нав'язувався, протягом усієї поїздки рівні приязні або нейтральні відносини, лише ближче до завершення почали поволі зближатися, обмінюватися враженнями (особливо під час сніданків!)

Так що, думаю, кожному з нас пощастило і з попутниками! Дякуємо всім за гарну компанію!

РЕЗЮМЕ ОДНИМ РЕЧЕННЯМ ДЛЯ ТИХ, ХТО ВТОМИВСЯ ЧИТАТИ.

Подорожуйте з «Аккорд-туром», а якщо дуже пощастить, то з Оксаною Пранник, подорожуйте у Флоренцію і Рим, подорожуйте в інші міста Італії (я збився з ліку, скільки турів лише до Італії «Аккорд-тур» пропонує на своєму сайті!), подорожуйте в інші країни, збагачуйтеся неповторними враженнями, а потім розглядайте фото, дивіться відео, згадуйте, як це було, і оцінюйте, чи таке воно, яким ви побачили його вперше і яким запам'ятали.

Номінації відгука "Безмежна Felicità"

32
Реклама
Відгуки про інші тури