Сім кольорів прибалтійської веселки

Доброго дня, всім читачам моєї розповіді про подорож до Прибалтики! Чому власне «сім кольорів веселки»? А тому, що я і мої супутники по туру мали щастя неодноразово спостерігати це чарівне явище природи у прибалтійських краях!

1-й день. Колір червоний – піднесення. Мандрівка вже традиційно комфортно розпочалася з Терміналу А. Біля автобусу нас радо стрічали керівник туру – Марина Агаджанова, та водії пан Василь і пан Ігор, чий професіоналізм та досвід не раз ставав у нагоді протягом всієї подорожі. Тут же треба відмітити велику чисельність нашої групи (трохи більше 50 осіб з усіх куточків України), що додавало неймовірних незручностей! Від відвідування туалетів, постійних спізнень і затримок до запропонованих екскурсій анонсованими містами і містечками. За нечемну (м’яко кажучи) поведінку деяких туристів було дійсно соромно: і перед керівником групи, і перед екскурсоводами. ВПЕРШЕ! в моїй подорожі було стільки суперечок і сварок. ЛЮБІ ТУРИСТИ, ДАВАЙТЕ ПОВАЖАТИ ОДИН ОДНОГО, ДАРУВАТИ У ВІДПУСТЦІ ОДИН ОДНОМУ ТІЛЬКИ УСМІШКИ, БУДЬМО ТЕРПЛЯЧИМИ І ТЕРПИМИМИ ОДИН ДО ОДНОГО! А ще уважно читати програму вподобаного туру та ретельно вивчити географічну карту переїздів, щоб не було непотрібних розчарувань і претензій.

Першого дня нас чекав тривалий переїзд Львів-Люблін-Каунас чарівним краєм лісів і лелек, озер і річок. По дорозі – обід у добре відомій туристам корчмі «Біда» неподалік Любліну з польськими pierogi та салаткою. Близько півночі ми прибули до готелю в Каунасі. Взагалі всі готелі протягом подорожі були цілком пристойними, чистими та затишними з добрими сніданками.

2-й день. Колір помаранчевий. Помаранча була присутня тоді скрізь: і в будівлях Каунаського замку, і на дашках старого міста Вільнюса. Екскурсовод Олена провела пізнавальну екскурсію містом. Цікаво було дізнатися від неї про те, що частина життя великого Тараса Шевченка була пов’язана з цим містом. Сподобався магазин-музей бурштину, а також ресторан народної кухні із неймовірно смачними цепелінами та запашним обліпихово-медовим чаєм, який був дуже доречним у дощову погоду. Не так багато людей знають, що в столиці Литви існує своєрідна держава під назвою Ужупіс (Заріччя). Цей район художників, що відділений від Старого міста річкою Віленка, ми з Сестрою і відвідали у вільний час. Десь ближче до 24.00 вогнями мостів нас зустрічала довгоочікувана Рига.

3-й день. Жовтий колір був акцентом у мариністичному оформленні прекрасного готелю, на 12 поверсі якого проходили наші смачні сніданки в Ризі. З 9.00 години ранку на нас чекала оглядова екскурсія Ригою під супроводом елегантної та закоханої у своє місто Тамари. Несподіваною приємністю стало для групи виконання гімну України вуличними музикантами. А далі кава із смаколиками у легендарному барі Black Magic – тільки тут можна було відчути атмосферу минулого, а інтер'єр, оформлений в стилі 17-18 століть – манив та інтригував. Навіть якщо ви і не любитель Ризького бальзаму, то в такому місці буде приємно навіть просто посидіти і попити кави з тістечками.

Легка подорож до Юрмали, розташованої у 20 хвилинах їзди від Риги – прекрасна нагода насолодитися морськими балтійськими пейзажами та ароматом вікових сосен, а також милою серцю дачною дерев’яною архітектурою 19 сторіччя. Боса прогулянка набережною до відомої вулиці Йомас – Залишений слід на піску від набігаючої хвилі – була однією з найприємніших! А справжнє латвійське морозиво додало наснаги.

4-й день – зелений колір безкінечних сосново-березових лісів, якими ми рано-вранці «пробиралися» до столиці Естонії – Таллінну. Подекуди стрічалися поля ще зеленого жита чи клаптики польових квітів та охайні поодинокі будинки і ферми естонців. Через ремонт доріг наша автобусна екскурсія містом розпочалася аж у 15.00 годині з гідом Мариною. Вважаю цю екскурсію найбільш невдалою у турі: по-перше, через те, що вона була автобусною, а не пішохідною, а, по-друге, через нашого екстравагантно-песимістичного екскурсовода, після якої у голові лишилося маса не пов’язаних один з одним фактів і картинок. Але квітучі липи, аромат хвої, морська прохолода Фінської затоки, крики чайок та гудки паромів – ось яким переді мною представ Таллінн – морське місто і великий міжнародний порт!

Обід-вечеря відбулися у Olde Hansa – середньовічному ресторані в центрі Таллінна. Епоха, яку відтворює Olde Hansa, вважається «золотим віком» Таллінна. У другій половині XV століття Ревель (стара назва Таллінна) входив до Ганзейського союзу і відігравав важливу роль в регіоні Балтійського моря. Саме в цей період були побудовані торгові та складські будівлі, що визначили архітектуру міста. У нашому ж із Сестрою меню було середньовічне зілля, суп з грибами і лосиним м’ясом та кава, зміцнена Vana Tallinn, із пиріжком з горіхами, сухофруктами та цинамоном.

5-й день – був позначений блакитним кольором неба і моря. Цей день був вільним – дехто відправився поромом до Гельсінкі, а хто продовжував досліджувати північне місто, в якому до речі тривали казкові білі ночі, коли сонце заходило о пів на одинадцяту ночі а сходило о п’ятій ранку! Від нашого досить простенького готелю у старе місто регулярно ходив п’ятий автобус – поки що не досягнута мрія українського громадського транспорту: «пунктуальність, зручність та охайність» з квитком 1.60 євро в один бік та безкоштовним проїздом для талліннців!!! Вільний день був відзначений відвідинами пізнавального Морського музею, розташованого у знаменитій башті «Товста Маргарита», кавою на даху музею з неперевершеним видом на місто і Фінську затоку, а також невеличким «shopping» у дизайнерських, лляних і вовняних крамницях старого міста. А великий універмаг, розташований рядом зі старим містом, задовольнив потреби всіх: від справжнього гурмана до любителя традиційної паперової книжки.

6-й день кольору синьої волошки – символу Таллінна – був днем ранкового прощання з вподобаним містом, бо попереду нас чекав тривалий переїзд Таллінн-Рига-Бауска та відвідування Рундальського палацу, обвитого ароматом троянд та дощу. Екскурсія була цікавою, але не вистачило часу щоби насолодитися сповна архітектурою, вишуканим парком та найбільшою колекцією троянд у Латвії.

7-й день. Фіолетовий колір смутку супроводжував наш автобус на шляху до Львова – наша подорож, на жаль, добігала кінця. Вирушили ми із Августова – невеличкого туристичного містечка в Польщі, в якому ночували. Августов є туристичним курортним містом. Люди приїжджають сюди щоб помилуватися красивою природою Мазурських озер. Через місто проходить Августівський канал.

Тривалий перехід кордону заставив деяких туристів понервувати. Завдяки майстерності і допомозі керівника групи пані Марини та водіїв люди буквально в останні хвилини вскакували у свої потяги, але ж встигли на них! До речі, ніколи не розуміла тих туристів, які беруть квитки із запасом менше двох годин між прибуттям до Терміналу А та потягом! Тим самим добре нервуючи самі, приводять у тонус всю групу! В цей раз, на щастя, все обійшлося.

Отже хочу порекомендувати цей тур тим, хто вперше відвідує Прибалтику, як ознайомлювальний та пізнавальний. Прибалтика – край, в який захочеться повертися ще неодноразово!

Користуючись нагодою, хочу подякувати своєму надійному херсонському Екзотік-клубу за незмінну підтримку і допомогу в організації моїх подорожей!

Нехай всім щастить!