Поездка: 06 августа 2011
Отзыв:
ТОП рейтинги месяца - Август 2011
0 «
Все лидеры  |  Приобрести отчет

Отзыв на тур Романтика Амстердама и Праги

Рейс 111.06/08/2011-20/08/2011. Всім привіт!

День 1 – Львів. Виїхали зі Львова в 10-40 (все як в інфолисті). Перетин кордону 3 години. З України ми виїхали з нашими водіями (Роман і Роман). За кордоном пересідаємо в польський автобус (водії Ірек і Роберт). Як нам пояснив керівник групи – Діма Алієв, українські автобуси не мають права їхати більше 80-ти км/год, а польським дозволено до 100 км/год, та й поліція не буде так часто зупиняти (нас не разу не зупиняли). Цілий день ми провели в дорозі. Ночівля в транзитному готелі на території Чехії (м. Оломоуц). На проти готелю супермаркет, купляємо бехеровку та набор валіз (3шт. - одна в одній, дуже згодились, бо їхали з однією сумкою, а повертались назад вже з сумкою та 3-ма валізами! :).

День 2. Переїзд в Прагу. Були там о 12 год. Прага нас зустріла дощем. Оглядова екскурсія, з якої ми пішли раніше (бо в Празі уже не перший раз). Пішли на пошуки Клястеру Св. Агнешки (одна з філій національної художньої галереї Праги). Шукали довго, ходили навколо рази три, вхід 150 крон. Чому спочатку сюди? Бо думали, що «Празнік чьоток» Дюрера знаходиться саме тут – але помилились (картина знаходиться в Штернбергському палаці). А в Св. Агнешки знаходяться лише роботи Богемських майстрів, половина з яких невідомих майстрів. Один плюс був в тому, що ми висохли і нагрілись. Далі ми швиденько побігли через Карлов міст в Штернбргський палац (по дорозі швиденько фотографувались) і подолавши підйом вгору до Пражського граду (дружина зупинялась 20 разів), якраз була зміна караулу, пару фото на пам’ять. І ми вже в галереї (на яку в нас була лише година часу), вхід 150 крон. Зробили помилку що пішли сюди не зразу. Дуже цікава галерея (і взагалі в Празі декілька філій Національної галереї). Зустріч з групою була призначена на 17 год 20хв біля Староместських курантів. Вся група зібралась і виїзд на територію Германії в м. Нюрнберг (де в нас була ночівля).

День 3. Сніданок. Оглядова екскурсія по Нюрнбергу. Екскурсія розпочалась з символа Нюрнберга - фортеці. Цікава екскурсовод. Побачили: будинок Дюрера (був понеділок – зачинено), бронзову скульптуру зайця, дегустували нюрнберські пряники (виявились дуже смачні, тому накупили в подарунок племінникам), церкву Св. Зебальда, Ринкову площу, церкву Богоматері, загадали бажання біля «прекрасного колодязя». Вільний час – дві години, хто куди. Переїзд в Люксембург. Приїхали туди вже біля 18 год, там вже все було закрито. Екскурсовод провів нам оглядову екскурсію, провів нас по старій частині міста, а потім година вільного часу. На центральній площі літній фестиваль джазу, а людей майже немає - два десятка. І взагалі людей по вулицях ввечері дуже мало. Ночівля в Люксембургу.

День 4. З вечора домовляємося, що виїжджаємо о 8-00. Виїхали у 8-15, бо всі не могли відірватися від сніданку – дуже смачний був. Взагалі готель в Люксембургу був найкращим Попереду – Париж. Приїхали приблизно о 13 год. Висадка з автобусу біля HOTEL DE VILLE. Оглядова екскурсія з переходу до Нотр-Дам-де-Парі на острів Сіте. Заходимо всередину Нотр-Даму. Далі Палац Правосуддя. Екскурсія по Парижу продовжується в автобусі, виходимо біля Дому Інвалідів, переїзд до Ейфелевої вежі. Запланована екскурсія на кораблику навколо Сіте, гроші вже здали завчасно.

Починаю потроху закипати, тому що на кораблик я геть не хочу, але хоче дружина (були на корабликах в Празі, в Будапешті, тому я вже собі уявляв, як це воно буде). Хочете познайомитись з містом, тоді ходіть пішки, нема чого кататись на корабликах!!! Домовляємося з дружиною, що якщо білети ще не купували для нас, тоді на кораблик не йдемо. Пізно, керівник групи вручає нам білети. Всього з групи пішло 3 людини (я, дружина Іра і Оксана з нашої групи), більше бажаючих в той день не виявилось…Питання по кораблики більше не піднімалось - досить (мається на увазі канали Амстердама). Далі хто куди, домовляємося про зустріч всієї групи біля автобуса о 21-00.

А час йде…Хотів купити музейну карту Парижа на 4 дні, але вже пізно (вівторок), через пару годин вже всі музеї закриваються. Дуже велика помилка, треба було зразу шукати карту і йти в музеї (можна і без карти)! Після кораблика вже нікуди не поспішаємо, йдемо гуляти. Виходимо до мосту Олександра ІІІ, далі на Площу Згоди, Єлісейські поля. На Єлісейських полях знаходимо універсам MONOPRIX (про який нам казав екскурсовод по Парижу, універсам працює до 23-00, знаходиться по правій стороні Єлісейських полів, якщо йти від Площі Згоди до Тріумфальної Арки. Продукти – в підвалі універсама, там і скуповувались кожного дня, тому що метро метрах в 50-ти). Збираємося біля автобусу о 21-00, переїзд на поселення в готель. В автобусі узнаємо, що в одного з нашого одногрупника поцупили гаманця з сумки прямо на Ейфелевій вежі, хоча сумка з гаманцем і була попереду на животі, добре що хоч гроші не були всі разом. Наш керівник, Діма, одразу нас попередив, щоб гроші всі разом не тримали, ховали в 2-3 різних місця. Крім того, майже в кожному готелі в номерах були сейфи, тому ми завжди лишали частину грошей в сейфі номера.

Поселення в готель Best Western, готель знаходиться в самому Парижі.

Все, досить, ніяких корабликів, треба брати ініціативу в свої руки. На завтра планую поїздку в Шартр.

День 5. Сніданок нормальний, могло бути гірше.

Шукаємо метро. Біля готелю (метрів 400) знаходиться кінцева станція «Бібліотека ім. Франсуа Міттерана» гілки №14, є ще станція метро іншої гілки, але ми іншою не користувались. З готелю з нами вийшов одногрупник Женя, довів нас до входу в метро, дякуємо, далі – самі. Нам треба вокзал Монпарнас (Gare Montparnasse), станція метро має таку саму назву, але треба по ходу зробити пересадку на іншу лінію метро. В метро все просто: скрізь вказівники, на яких вказані початкова і кінцева станції лінії (може бути декілька ліній), дивіться в яку сторону вам треба їхати. Спочатку пишеться обидві станції, потім їде розгалуження, дивіться на вказівники. На платформах метро на табло також пишеться кінцева станція в напрямку руху поїзда. Ввечері ми спускалися в метро і купили в касах так званий Карне (Carnet) – 10 білетів на метро за 12,5Є. Можна купувати і по одному, але буде по 1,7Є за білет. На четвертий день вже брали в автоматах – нічого складного, можна розібратися, або попросити в когось допомогти (в Парижі нам завжди допомагали). Приїхали на вокзал, пішли до кас. Я звечора написав на листі паперу, куди нам треба їхати і яким класом – другим (PARIS – SHARTRES. SHARTRES – PARIS. Classe 2). Віддав касиру листок, отримав 4 білети на двох за 14,4Є в один кінець (57,6 Є в обидва кінця за двох). Поїзд відправляється о 8-18, шукаємо колію, по ходу питаємо в службовця вокзалу куди нам треба бігти, бо до відправлення лишається 5 хвилин, направляє нас на 21 колію, а ми на 6-й! Прибігли, біля поїзда стоять 5 контролерів, тикаємо білети, ті на білетах до Шартру пишуть ручкою дату на номер поїзда – 16803. Біля входів на перони стоять жовті автомати, треба було запхати білет в автомат, який вибиває на білетах дату і час, тоді нам би контролери вже нічого на білетах не писали (але ми того ще не знали). Так ми зробили вже в Шартрі, коли їхали в Париж. Поїзди в Парижі подають на перон лише за 10 хвилин до відправлення, тому не нервуйте.

Треба сказати, що французької ми не знаємо, а англійська дуже примітивна, хоча зрозуміти що приблизно від мене вимагається зможу. Каюсь, виправлюсь… А у Франції англійську не дуже полюбляють. Досвіту самостійного подорожування в нас теж майже ніякого. Лише один раз минулого року ми самостійно їздили поїздом з Зальцбургу до Мюнхену в Пінакотеку, і то лише тому, що в Зальцбургу були 2 дні. І все, крапка.

Сіли в поїзд, їдемо. Їхати нам 85 км. Поїзд наполовину порожній. По ходу дружина починає нервувати, чи в тому напрямку їдемо. Встаю, перепитую в пасажирів, все вірно, їдемо в Шартр. Поки їхали, Іра заставила мене ще пару разів перепитати. Дружина питає, як ми будемо їхати в Версаль, відповідаю – якось доїдемо. Тільки сказав і зразу перша зупинка, як раз Версаль (VERSAILLES-CH). Так що завтра на цей самий поїзд, перон № 21, о 08-18. Майже всі вийшли в Версалі. Приїхали в Шартр о 9-21 (за 1 год. і 03 хв.), всього було десь 5 зупинок, точно не пам’ятаю. Місто невелике – 40 000 жителів. Кафедральний собор Нотр – Дам – де – Шартр, шедевр готики ХІІ столітя, видно з вагону ще на підступах до міста. Собор отримав статус ЮНЕСКО в 1979 році. Від вокзалу до собору 10-15 хвилин, на підході до собору зустрічаємо туристичний офіс, заходимо, нам безкоштовно дають план міста. Огляд Нотр – Дама, потім шукаємо церкви Saint-Aignan і Saint-Pierre (я знав що їх треба обов’язково відвідати – читав на форумах). В церквах дійсно відчувається дух середньовіччя. Взагалі в Шартрі дуже мало туристів, а місцевих майже не зустрічали. Шартр – справжнє середньовіччя. Повертаємося на вокзал, компостуємо білети в жовтих компостерах, вже не треба прив’язуватись до часу, головне повернутися до кінця дня по цих білетах. Повертаємося на вокзал Монпарнас. В Парижі приблизно в 14-00, їдемо на метро в Сакре-Кер, біля станції метро розташований один з інфоцентрів, заходимо, нам треба купити музейні карти Парижу. Купуємо карти на 2 дні по 35Є кожна, на 4 дні коштує 50Є, але сенсу немає – треба було купувати вчора, тим більше дружина хоче на 4 день просто погуляти по Парижу (а я би ще зайшов в 2-3 музея). Довгий підйом по сходах. Зі сходів відкривається панорама міста, одразу виникає думка, що на Ейфелеву вежу дертися не варто, бо лише втратимо час, якого і так обмиль, якщо встигнемо, то сходимо на Тріумфальну арку в вечорі, щоб подивитися на вежу. Заходимо в базиліку Сакре-Кер, на вході службовець пояснює, що фото заборонено, погоджуємося. Але всі форкають, ми теж не виняток. Виходимо, в моїх планах музеї, тому їдемо на метро в Оранжері. Оранжері невеликий, достатньо однієї години, фото робити дозволяють. В Парижі можна робити фото в усіх музеях, крім д’Орсе. Далі йдемо в Лувр (сьогодні середа, Лувр відкритий до 22-00). Входемо через крило Денон, одразу знаходимо Джоконду, далі огляд французької, італійської та іспанської шкіл живопису. Відмовляють акумулятори в фотоапараті (вже другі акумулятори за сьогоднішній день). Треба шукати, йдемо до центрального входу під піраміду, щось мені підказує, що магазини в Луврі мають бути. На виході зустрічаємо одногрупників, вони на сьогодні Лувр вже закрили, а внас ще в самому розпалі (при наймі в мене все в самому розпалі, бо Іра, як я бачу за сьогодні вже починає потроху здуватися – є від чого, програма на сьогодні серйозна! ). Так і є – знаходимо потрібний нам магазин фото-відео, вирішуємо зразу купувати 16 батарейок (щось в районі 10Є за упаковку), щоб вистачило до кінця туру. Вже легше, можна йти далі. Прикол в тому, що магазини знаходяться вже за межами території музею, тому вже на центральному вході показуємо контролерам ті самі музейні карти, проходимо знову (не знаю як з білетами, чи пропускають по них повторно в той самий день). Ніка Самофракійська, раби Мікеланджело, Венера Мілосська, йдемо в крило Рішельйє (Нідерланди, Фландрія). Знаходимо автопортрет Дюрера, Мадона канцлера Ван Єйка, мереживниця Вермеєра, далі французи 19-го століття, але особо не затримуємося, бо часу обмиль. Виходимо з Лувру біля 21-00, фотосесія, бігом через Єлісейські поля на Тріумфальну арку. Невелика черга, показуємо музейні карти, пускають без черги, в 22-00 піднялись на арку. Вежа вся сіяє, дуже цікаво, встигли. На сьогодні план виконано, день вдався! Їдемо на метро в готель.

День 6. Поїздка в Версаль.

Мені в Версаль не треба, але треба Ірі. Нічого надзвичайного я там для себе не знайду (я жив 10 років в Пітері, з’ясувалося що в Пітері дійсно набагато краще). Знову вокзал Монпарнас, той самий поїзд. Прибігли за пару хвилин до відправлення, підходимо до кас, показуємо касиру листок, що нам треба до Версалю. Облом, касир пояснює, що нам треба не ці каси, а каси метро. А білет треба було нам купувати ще в касах на станції метро біля готелю, білет єдиний для проїзду і на метро і на лініях RER, коштує 3,2Є. По ціх білетах і їздять всі з Парижу в Версаль, всі крім нас, бо ми вчора вже їхали через Версаль в Шартр і знаємо, що нам їхати рівно одну зупинку (доречи Шартр - не кінцева зупинка, поїзд їде ще далі). Сьогодні як на зло біля поїзду контролерів немає (а вчора було аж 5), але і білетів в нас немає. Пускаємося в авантюру, рішаємося їхати без білетів, все одно контролери будуть ходити раз за разом, в них і придбаємо білети – так можна робити, в них в кожного є маленькі касові апарати (потім в Бельгії бачили контролерів з такими самими апаратами і при нас навіть в вагоні бельгійці і купували білети). Нам пощастило, контролерів не було, білети від нас ніхто не вимагав. Приїхали, виходимо з поїзда, піднімаємося по сходах в приміщення вокзалу. Тут нам «щастить» ще більше – на виході стоять турнікети, такі самі як в метро, процедура та сама. Люди засовують маленькі білети (ті, яки нам треба було купувати ще в касах метро) в турнікети, двері відчиняються, людина проходе через турнікет, двері зачиняються, все дуже просто. Але не для нас. Шукаємо інший вихід, він існує – вихід на автостоянку, але стоять ті самі турнікети, йдемо назад. Спеціально для таких як ми французи поставили кабінку зі службовцем. Підходять 2 жінки, але з білетами, пхають свої білети, але турнікет не хоче їх випускати (можливо, прострочений білет), стоять, не знають що робити, підходе службовець, веде за собою і пропускає їх через перший турнікет біля кабінки. Ми, не довго думаючи, підходимо до службовця, питаємося пояснити, що в нас та сама проблема, але білети з Парижу ми не встигли придбати, пояснюємо що одразу купимо, тільки випускайте нас. Службовець, дай Боже йому здоров’я, зрозумів нашу проблему, посміхається, проводить нас через турнікети, а сам повертається до себе в кабіну. Каси знаходяться біля турнікетів, як і обіцяли, купуємо одразу 4 білети (навіщо стільки – не знаю, головне, що не довелось брати ці турнікети штурмом!). Потім використали 2 зайвих білета до Версалю для звичайної поїздки в метро. Взагалі краще скрізь на транспорт купувати білети, бо крім високих штрафів, можуть ще і депортацію зробити до 8 років (як «повезе»), а тоді весь Євросоюз буде зачінений. Виходимо з вокзалу, основна маса людей вже пройшла, треба було триматися їх. Нічого страшного, знаю що сам палац знаходиться хвилинах в 10-15 від вокзалу, вокзал лишається позаду нас. Виходемо на перехрестя, звертаємо ліворуч, здалеку вже бачимо палац. Черга на вході приблизно чоловік 100, на годинниках початок 10 години, народ в черзі рухається. Підходимо до службовця, показуємо музейну карту, каже що нам в загальну чергу, в кого немає карти, той спочатку купує вхідний білет, відстоявши в окремій черзі, потім стає в чергу в сам палац. Хвилин за 10 ми вже були всередині Версалю. Народу дуже багато, приблизно як в Луврі, обходимо апартаменти. Хвилин за 50 обійшли все, виходимо в сади, сьогодні четвер, фонтани не працюють (працюють тільки в суботу та неділю), тому вхід вільний. Від садів Версалю очікували набагато більшого, здавалось що там мало б бути мільйони і мільйони квітів. Квіти були на відстані 200 метрів від самого, далі квіти чомусь раптом кінчаються. Дружина не хоче вірити на власні очі, йдемо до Великого Тріанону – вхід зачинено, далі до Малого Тріанону. Квітів так і не знаходимо, по дорозі натикаємося на поле з баранами, більше нічого цікавого не знаходимо, повертаємося до палацу. Фотосесія з квітами біля палацу, фотографії прикольні (але лише фотографії), дружина задоволена, йдемо на вихід. На вокзалі Версаля були приблизно о 12-00 годин. Пропускаємо білети через турнікет, виходимо на перон, чекали хвилин 10, на вокзалі є електронне табло, інтервал приблизно 30 хвилин. Приїхали на вокзал Монпарнас. Далі в планах музей Гюстава Моро. Прийшли, а під дверима на сходах сидить жінка, питаємо в чому справа, каже що обід (з 13 до 14 години), вільного часу хвилин 45, пішли і ми обідати. Увійшли в музей, вхід 3Є, карта музейна дійсна. Музей уявляє з себе дім-музей, пару кімнат інтер’єри, далі великі кімнати з роботами майстра. Робот дуже багато, плідний був майстер. Години за 1,5 обходимо весь музей. Символізм мені подобається, в особливості роботи Гюстава Моро, получив масу задоволення, дружині теж сподобався, сказала що було цікаво (це при тому, що вона в мене не особо полюбляє музеї) …Далі музей Армії, Дім інвалідів, музейна карта працює. Хочу ще встигнути в Орсе. Сьогодні четвер, Орсе працює до 22-00. В Орсе гуляли приблизно години 3, нажаль це єдиний музей Парижа, де неможна робити фото. Імпресіонізм дружині йде дуже важко, під кінець сидить на лавці, декілька залів проходжу сам. Прибігає до мене з великими очима, каже що там така картина, що просто жах. Йду дивитись на цей «жах», все зрозуміло, робота Курбе «Походження Світу». З імпресіоністів дружині дуже сподобався Ренуар, мені особисто сподобалось все, залишився дуже задоволений. Поверненя в готель.

День 7. Виселення з готелю. Сьогодні переїзд в Бельгію. Нас довозять автобусом до площі Згоди, домовляємося що ввечері тут саме і зустрічаємося, якщо не помиляюсь, на 18-00 годин.

Музеї на жаль сьогодні не відвідуємо, дружина хоче просто погуляти по Парижу. Церква Мадлен, Парижська опера, Вандомська площа, Королывський палац та сад, башня Сен-Жак, площа Шатле, площа Бастилії, церква Сен-Северін, Пантеон, Сорбона, Люксембурський сад і палац. Рухаємось по Єлисейсих полях до площі Згоди де нас чекає автобус. Париж "умовно" зачинений.

ПАРИЖ - це місто, в яке варто повертатись ще не раз, в ньому кожен може знайти для себе щось цікаве на свій смак. По-перше, Париж на першому місці по кількості музеїв в світі, дуже багата архітектура, сади, парки... Нам сподобалось все. В моїх планах ще була Нормандія (Руан), куди потрапити були цілком реально всього 120 км від Парижу, але не вистачило часу. Не вистачило тому, що не купили музені карти в перший день (про що дуже шкодую).

Виїзд в Бельгію. В Брюсель ми приїхали майже в 23-30 год. Одразу на рецепшині взяли карту Брюселя. Ночівля.

День 8. Сьогодні група виїзджає на екскурсію в Гент і Брюге. В нас теж це в прграмі, але ми добариємось своїм ходом, бо в нас музейна програма і ніхто нас чекати не буде поки ми будемо ходити по музеях. Перед виїздом кажу дружині, що обов'язково зустрінемось з групою або в Генті або в Брюге (так і вийшло, зустріли і там і там). Виходимо з готелю в напрямку центрального вокзалу по ходу робимо фото, знайомимся з містом - Королівський палац і парк, палац Династії і ми вже на центральному вокзалі. Підходимо до кас, процедура та сама, даємо аркуш паперу, на якому написали, що нам потрібно з Брюселя в Гент, а з Гента в Брюге, з поверненням (aller et retour) другого класу. Вартість білету з Брюселя до Генту 9 євро, з Генту до Брюге 6,8 євро з повернення. Сума 31,6 Є на двох. Сьогодні субота і нам дають білет вихідного дня (week-end - так на білеті і написано). Білети дійсні до 19 год понеділка, тобто виїхати можемо сьогодні, а повернутись або в неділю або в понеділок. Шукаємо поїзд, підходимо до поліцаїв, які направляють нас на перон, дякуємо. В 10-20 год ми вже в поїзді їдемо в Гент. Їхати приблизно 35 хв. По ходу дружина знову направляє мене перепитувати чи правильно їдемо. Перепитую лишеодин раз, вже по троху привикає. Виходимо з вокзалу, карти немає, біля вокзалу трамвайні зупинки, по вказівникх дізнаємось що до центру треба їхати трамваєм № 21 або № 22, починається дощ. Але білети треба брати в автоматах. Біля автоматів люди, дивимось як правильно брати, але всі переважно такі самі як і ми нічого не знають. Берем 2 білети, все получйилось з першого разу. Сідаємо в трамвай, але виявляється, що він їде не в ту сторону, водій підказує, що треба перейти на іншу сторону. Взагалі карти по Бенелюксу в нас є, роздрукували путівник з інтернету, але там не було всіх вулиць, приблизний напрямок знаємо. їдимо трамваєм приблизно 5 зупинок. Зрозуміло що треба виходити, бо майже всі люди виходять з трамвая. Виходимо на площу Св. Баафса, де знаходиться інфоцентр, в якому нам дають карту міста. Йдемо в Собор Св. Бавона, оглядаємо собор, фоткаємо, натикаємось на групу в повному складі, ніхто не зрозумів звідки ми взялись, виходимо дощ підсилюється, пару десятків метрів і ми в церкві Св. Миколая. Чомусь починаю шукати Гентський алтар в церкві Св. Миколая, дружина прочитала, що він не тут, виходимо, повертаємось назат в церкву Св. Бавона, алтар в окремій кімнаті, вхід 4Є. Заходжу, біля вівтаря натовп людей, не пробитись. В самій церкві є копія, але різниця між оригіналом і копієюстом суттева. Йдемо гуляти містом, Замок графів Фландрії, шукаємо музей ізящних мистецтв, знаходиться в десяти хвилинах від вокзалу, вхід в музей 5Є. В 14-50 год беремо квитки в музей. Фото дозволяють, знаю що тут є Босх (все вірно, так і є, дві роботи - "Несення хреста", "Святий Ієронім"). Босха багато не буває. Також є три роботи Пітера Брейгеля. (Босх і Брейгель мені дуже подобаються). Дружина пиляє мене, щоб я довго не затримувався, бо маємо ще встигнути в Брюге. В 16-00 виходимо з музею, йдемо на вокзал, по ходу натрапляємо на український прапор (через тиждень в Україні день незалежності) - приємно. З Генту до Брюгге 25хв. поїздом. В Брюгге приїхали в 17-30 год. З вокзалу до центру пішки 10 хв. Йдемо повільно, нікуди не поспішаючи. Виходимо до церкви Св. Діви Марії, заходимо всередину, але проводиться служба, Мадонна Мікельанджело бачимо лише здалеку. Музейна програма нажаль не складається бо вже занадто пізно, а в Брюгге є що дивитись це музей Грьонінге та музей Мемлінга. Далі йдемо на Ринкову площу, заходимо в один з шоколадних магазинів, шоколад собі, шоколад родичам, шоколад нра роботу, набрали більше кілограма. Виходимо і знову зустрічаємо наших одногрупників. А далі прсто гуляємо містом, гудуємо лебедів, заходимо в кружевні магазини, фотографуємось. Йдемо на вокзал, в 20-00 виїзджаємо в Брюсель, на цілий вагон ми лише вдвох. Заїзджаємо в Брюсель, мали вийти на центральному вокзалі, але двері не відчинились (в дружини паніка), виходимо на північному вокзалі. Треба було виходити до дверей до зупинки поїзда і натискати кнопку одразу як зупиниться поїзд, але ми почали виходити з вагону, коли поїзд вже стояв, а за дві хвилини до відправлення двері відчинити неможливо, тому їдемо на кінцеву зупинку – північний вокзал. В цьому ж вокзалі пересідаємо на метро, підходимо до працівників метрополітену, які розповідають як нам доїхати до Гранд-Пляс, але білети на метро треба купувати в автоматі, бо каси вже закриті. До автомату підходять мексиканці, купують білети, просимо в них допомогти і нам взяти білети, допомагають, ще й показують як правильно доїхати. Їдемо на Гранд-Пляс, фото, переходимо до Manneken-Pis, підходимо до статуї Everard’t Serclaes, біля статуї невеличка черга, всі труть статую рукою (на вдачу), тремо й ми. Треба повертатися в готель. Якщо зайти метрів 150 від площі, люди практично не зустрічаються, хоча на площі вистачає і в ночі. йдемо по карті, пару разів зупиняємося, просимо допомогти місцевих знайти готель, один раз заходили в відкрите кафе, за столом араби, питаємо, нам допомагають. приходимо в готель. На завтра планую поїздку в Антверпен, раз уж ми в Бельгії, навіщо повертаться назад в Бельгію з Нідерландів? (наша група їздила потім в Антверпен з Амстердама).

День 9. Виселення з готелю. В 9-00 сідаємо в автобус, починається оглядова по Брюсселю. Збираюсь вийти біля першої станції метро, в дружини інші плани, пропонує їхати до Атоміума з групою, а вже там пересісти на метро і їхати на центральний вокзал. Я починаю закіпати, кажу що ми дарма втрачаємо час, який нам вже ніхто не поверне. Автобус саме в цей час зробив зупинку, виходимо, панорама Брюсселя, фото, все, баста. Домовляємось про зустріч в районі Гранд-Пляс о 15-40. Вже 9-15, пару метрів і ми спускаємося в метро, їдемо на центральний вокзал, купуємо білети 2 класу до Антверпена з поверненням (aller et retour), 30,4Є за двох в обидва кінця. Нам дають ті ж самі білети week-end (білет вихідного дня), можемо повернутися навіть і завтра до 19-00. Компостерів в Бельгії немає, перевіряють контролери в поїздах, час на білетах теж ніде не вказується, коли вам треба тоді і їдите. В Антверпені існує два вокзала. Спочатку приїхали на Antverpen - Berchem, наступна зупинка була центральний вокзал. Доїхали за годину. Виходимо з поїзда, вокзал просто шикарний, в 3 рівня, ми приїхали на самий нижній рівень, піднімаємося в гору. Одразу дивимося розклад руху до Брюсселя, поїзд в 14-20, все нормально, встигаємо. Прямо на вокзалі починаються крамниці з діамантами. На нашій карті всередині вокзалу є інфоцентр для туристів, все вірно, заходимо, берем безкоштовно карту міста. Хочу попасти в дім-музей Рубенса, службовець відмічає нам його на карті (від вокзалу пішки хвилин 15-20), підказує, що якщо ми вийдемо на набережну, то звідти буде чудовий краєвид. Були, бачили, сама річка Шельда чого варта, там же знаходиться і замок Steen (були, заходили, сам замок маленький). Йдемо від вокзалу прямо, нікуди не звертаємо, шукаємо музей Рубенса, знаходимо, дружина пропонує зайти в музей на зворотньому шляху, а зараз йти далі, стискаю зуби, мовчки погоджуюся. Виходимо на Центральну площу, фонтан Квінтена Матсейса, фото, а батарейки вже блимають на фотоапараті, скоро відключаться. Акумулятори є, алеж вони так само розряджені. Дружина питає, чому я не взяв батарейки, яки ми купували ще в Луврі (половину з яких ми вже використували)? Чому - тому що надіявся на неї ; на площі є невеличка крамниця, батарейки є – купую2 штуки, бо в Брюселі в сумках ще десяток… Далі повертаємо до собору Діви Марії, найвеликий собор Бельгії - 123 метра, в соборі є роботи Рубенса і його школи. Заходимо в собор, алеж пройти можна тільки на службу, яка закінчується о 13-00 годин, а зараз 12-00. Йдемо далі, виходимо до єзуїтського собору Св. Борромеа, служба щойно закінчилась і люди виходили, ми чекаємо і заходимо. Далі набережна, замок, порт, метрів за 500 від нас бачимо громадний корабель (метрів 500 довжиною). Біжемо до корабля, фото, назад. Заходимо в собор Діви Марії, вхід платний, початок 2 години, якщо лишаємося тут, то вже не встигаємо в музей Рубенса. Виходемо, йдемо в музей, вхід 8Є. На вході роблю пару фото, одразу підходить службовець музею, каже що можно тільки зовні робити знімки, вибачаюсь, не помітив табличку, а зовні я і без дозволу фотографував би. Музей невеликий, обішли хвилин за 40. Все, час закінчується, треба на вокзал, а хотілось ще попасти в музей Майєра Ван ден Берга (полотна Брейгеля, Йорданса, Пурбюса, Рубенса, скульптура 12-18 ст.). Нічого страшного, наступного разу. Сідаємо в поїзд, їдемо в Брюссель, доїхали до Мехелена і застряли хвилин на 20 - це така затяжна зупинка, прикидаємо що з таким розкладом нам їхати години 1,5. Приїхали на центральний вокзал Брюсселя о 15-30, вибігаємо, перед вокзалом палатка, стоїть дівчина-інформатор, пояснює нам що до Гранд-Пляс нам йти 2 хвилини, добігаємо за 1 хвилину, бо хочемо зробити фото площі ще і вдень (нічні фото вже маємо). За пару хвилин підходе кірівник групи, йдемо до автобусу, вирушаємо до Нідерландів.

Нам с дружиною Бельгія дуже сподобалась. Було цікаво все: Гент, Брюгге, Антверпен. Мені хотілося ще відвідати Мехелен (там є на що подивитися), Халле (базиліка Чорної Богоматері, брабантська готіка з чудотворною скульптурою ХІІІ ст. Чорної Богоматері) і ще багато-багато чого. В Брюселі не встигли в Королівський музей (велика колекція фламандських майстрів). Як на мене, 2 дні на Бельгію це дуже мало (фактично 1,5 дня), треба як мінімум 4 дні.

Переїзд в Нідерланди, Амстердам. Той Амстердам, що мав бути по програмі туру, виявляється насправді не Амстердамом, а Монікендамом (невеличке курортне містечко з яхтклубом в 20 км. від Амстердама). В готель заселились десь в 19-00 год. Керівник пропонує сьогодні нікуда не їхати, а погуляти і ознайомитись з Монікендамом. Всі погоджуються і йдють гуляти по містечку. Виходимо до ратуші з курантами, далі йдемо до церкви, відразу за церквою знаходимо автобусну зупинку, саме в цей час під'їзджає автобус №111, який їде на центральну станцію, підходимо до автобусу, питаємо, і дійсно цей автобус їде в Амстердам. Як потім з'ясовуємо, що це друга зупинка з якої можна доїхати в Амстердам, а інша знаходиться біля нашого готелю з якої автобуси їздять з інтервалом в 20 хв до 24год. Після прогулянки йдемо в готель. Готель тут виявляється самим гіршим з усього нашого туру, але ж для нас це не головне. Ночівля.

День 10. Виїзд в Амстердам, дороги в центр перекриті, тому нарізаємо пару кругів, поки доїзджаємо в центр. В 10-00 вже приїхали до готелю Вікторія, де нас чекає вже цілу годину екскурсовод по Амстердаму. Надалі готель Вікторія (навпроти центрального вокзалу) - це відправна точка, де нас забирали чи висаджували. Оглядова екскурсія починається з фабрики діамантів, де ми побачили процес обробки діамантів, взнали як їх розрізняти, і чому два на вигляд майже однакові діаманти можуть відрізнятись в ціні. Жінки приміряють вироби з діамантами, дехто з групи навіть купую деякі вироби. На фабриці купити виходить дешевше ніж в магазині. Виходимо фабрики, чекаємо тих, хто купує. В цьому ж приміщенні є білетні каси, де можна взяти квитки в музеї Амстердама, а також взяти музейну карту (Holland Pass) на музеї по всіх Нідерландах, існують карти на 5 і на 7 музеїв. В цьому офісі є тільки на сім, коштує 70Є, хочу взяти, дружина відмовляє, каже, що ми стільки не виходимо, але ж я знаю, що якби взяли то б виходили. Сьогодні понеділок і музеї відчинені тільки в Амстердамі, нам нікуди не треба їхати. В планах Рійксмузеум та музей Ван Гога. Ідемо разом з групою, сам не знаю навіщо, бо час іде, а Амстердам треба закривати сьогодні. Дружина хоче прослухати до кінця оглядову екскурсію, а я починаю закипати, сваримось, відбиваємось від групи йдемо в музеї. По дорозі повертаємось в білетні каси і купуємо квитки в наші два музеї, без черги. Починаємо з Рійксмузея (білет коштує 12,5Є), фото та відео заборонено, на музей пішло дві години. Побачили основні експонати, загальна колекція складає більше мільйона експонатів, в даний час більша частина музею знаходиться на реставрації. В музеї багато робіт Рембранта, а також "Молочниця" мого улюбленого Вермеєра, а його "Дама в голубому" знаходиться на реставрації, а також є його робота "Маленька вулочка". Основна колекція музею - це фламанці, виходимо в зал з перлиною музея "Нічна варта" Рембранта, вражає, погоджуюсь, треба побачити на власні очі. Виходимо, і прямуємо до музею Ван Гога (вхід 14Є), черга, але ми показуємо білети і нас проводять без черги. Починаємо огляд, більша частина картин дружині не подобається (лише картини з квітами справили враження), каже, що "мазня", мені особисто подобається все. В музеї є ще роботи Гогена і пару імпресіоністів. На огляд йде більше як дві години. Ідемо в парк біля музея трохи відпочити. Далі гуляємо Амстердамом, знайомимось з містом. Доходимо до квіткового базару, зупиняємось хвилин на 40, дружина збирається скупити пів базару, не може зробити вибір, мені врешті решт набридає, тикаю пальцем в перший пакет з цибулинами, купуємо. Взяти 3 маленьких по 10 шт і один великий на 50 шт. Йдемо далі, шукаємо церкви, але вже всі церкви зачинені, пропонують прийти завтра. В Нідерландах протестантизм, віруючих дуже мало, зранку може бути служба, а ввечері дискотека. Майже біля всіх церков прибудовані сувенірні магазинчики. Скрізь в церкви вхід платний, в Нідерландах ми так в жодну і не зайшли. Шукаємо стару церкву, знаходимо, обертаємось, а ми в центрі району червоних ліхтарів, в планах шукати не було, а вони знайшли нас самі. Біля церкви пам'ятник повіям, у вітринах майже нікого немає, побачили тільки одну (ще було для них рано). В 21-00 зустріч з групою, повертаємось в готель.

День 11. Наша група їде в Дельф, Гаагу, Схевіненген. В наших планах та сама програма, тільки ще добавляєм Роттердам. Нас завозять в Амстердам. Йдемо на вокзал, купуємо білети до Роттердама за 27,3Є за одного туди й назат, по цьому білету можна вийти в Гаазі, що ми й зробили, а з Гааги вже поїхали в Роттердам. В 10-45 ми вже в Гаазі. Шукаємо музей Мауріцхаус, бо тут є Вермеєр, та одна з його відомих робіт "дівчина з жемчужною сережкою". Вхід в музей 10,5Є. Фото заборонено. На огляд пішло дві години. Далі пргулянка по місту, дружина благає з'їздити в Схевіненген, хоче побачити північне море. Підходимо до палатки з сувенірами, розпитуємо як проїхати в Схевіненген, підказує що туди їде тролейбус №1, який іде через центр. Ідимо хвилин 20, білети всі купують у водія. Вартість білету 2,5Є, по цьому білету можна їхати до 30 хв включно. Виходимо, йдемо на пляж, від зупинки метрів 200. Пляж піщаний, підходимо до води, миємо ноги. Дружина задоволена, я радію за неї. Біля пляжу палатки з сельодкою та вугрями, купую дружині спочатку сельодку, а потім вугря, собі не купую, бо я не м'ясний (і не рибний). Дружині більше сподобалась сельодка ніж жарений вугор. Через годину повертаємось на вокзал і їдемо в Роттердам, в 15-45 ми вже в Роттердамі. Шукаємо музей Бойманса Ван Бейнінгена (Рубенс, Рембрант, Халс, Тінторетто, Босх). Музей працює до 17-00, нас попереджають, беремо квитки (10Є). Їхав туди переважно їз-за Босха, в музеї є 4 його роботи, також є Брейгель "Вавілонська вежа". В 17-00 підходять службовці і вибачаються, що музей вже зачиняється. За годину, що ми там пробули, ми встигли побачити 80% експонатів, старих майстрів побачили все, не встигли частину 19 ст. по теперішній час. Роттердам сучасне місто, старих будівель майже не залишилось, навколо самі хмарочоси. Гуляємо містом ще годину, повертаємось на вокзал. По наших квитках на шляху від Роттердама до Амстердама (і навпаки) ми маємо право виходити на кожній зупинці, аби тільки встигали за день. Дружина каже, гуляти так гуляти, сама пропонує вийти в Дельфті, так і робимо. Гуляємо містом, фотографуємось, заходимо в магазин. Ідемо на вокзал, по дорозі наблюдаємо картину, як поліція арештовує і пхає в машину арабів. Повертаємось в Амстердам. Автобус в 21-00 везе всіх в готель.

День 12. Сьогодні група поїхала в Антверпен. Нам туди не треба, ми там вже були. До Амстердама добираємось самі. Взяли денний білет за 9Є, по якому можна кататись цілий день на всьому маршруту автобуса, включаючи і Волендам (дехто з наших одногрупників саме так і зробили). В моїх планах сьогодні попасти в музей Кьоллер-Мьоллер, який знаходиться в національному парку в Оттерло. З Амстердама треба їхати поїздом до Апелдорна або Арнхема, а далі автобусом. В музеї дуже велика колекція Ван Гога (ще більша ніж Амстердамська), цей музей постійно співпрацює з Амстердамським музеєм Ван Гога. Також тут є роботи Монріана, Пікассо, Браке, Сьора. Дружина починає ставити палки в колеса, каже, що я завжди їздила з тобою і слухалась тебе, а тепер послухай мене, поїхали відпочимо в Схевіненген, відпочимо на узбережжі. Стискаю зуби, нічого не кажу, беремо білети до Гааги (гол. Den Haag, бо інакше не зрозуміють). Білет 20,9Є на брата. На шляху заїзджаємо в Харлем. В Харлемі є музей Франца Халса а також музей Тейлора. Спочатку заходимо туда і запитуємо що там є. Там є Мікельанжело (роботи олівцем), Рафаель (копії) і Рембрант (копії), на всіх два зали. В інших залах: монети, скілети, автомобілі. Все зрозуміло, розвертаємось і йдемо, нам сюди не треба. Йдемо в музей Франса Халса, в якому представлена харлемська школа живопису 17 ст. Заходимо, білет 7,5Є. Ознайомлюємось з музеєм за 1,5 год, фото дозволено. Музей дуже сподобався, як мені так і дружині. Виходимо і їдемо на вокзал. В Гаазі з самого вокзалу на узбережжя Схевіненген йде трамвай № 9. Потрапляємо туди в 15-30год. Сьогодні вода холодніша, купаються тільки діти і моя дружина. Після дружини, ще пару людей полізло в воду, я не купаюсь, бо понадувало в очі, вітер дуже сильний, але дружина каже, що вода тепла. Дружина натішилась, довольна, я довольний за неї. Погуляли ще трохи, повертаємось в Гаагу, щоб ще погуляти. На зупинці на узбережжі стояла машина, компанії НТМ (трамвайна компанія) в якій сьогодні по акції продавали квитки, білет з поверненням коштує 2,6Є. Повертаємось в Амстердам. За годину ми на місці. Повертаємось автобусом в Монікендам в готель.

День 13. Виселення з готелю. Група їде в Волендам (пару км від Монікендама). Ми не їдемо, бо після всього того, що ми бачили, нам там буде не цікаво. Їдемо в Амстердам. Шопінг в Амстердамі, на сьогодні більше в програмі нічого не має, тому, що автобус виїзджає з Амстердама в 14-00 год. Тому немає сенсу десь їхати. Довгий переїзд в Берлін. Поселення в готель десь в 23 год.

День 14. Виселення з готелю. Оглядова екскурсія по Берліну (Рейхстах, Бранденбурські ворота, Берлінська стіна). Потроху просуваємось до музейного острову. Закінчення екскурсії. Хто хотів пішли в музей Пергамон. Я туда особо не рвався, хоча напевно треба було піти. Взагалі по Берліну я не готувався і не уявляв куда треба йти. Запитав в екскурсовода, що є цікавого в художньому музеї, екскурсовод відповів, що є німці 19 ст. і емпрісіоністи. Все зрозуміло, слабенько, мені не цікаво. Берлін майже повністю зруйнований був під час війни, старих будівель дуже мало. Вирішуєм зайнятись шопінгом. Виїзд з Берліну в 17-00. Переїзд. Ночівля на території Польщі в м. Легніца.

День 15. Виїзд з готелю, довгий переїзд 600 км, перед кордоном нас чекає український автобус. Фото на пам'ять всієї групи з польськими водіями. Перетин кордонів за одну годину. Приїзд у Львів о 20-30год.

ПІДСУМОК. Писав тому, що мене багато і неодноразово просили. Сказати, що тур цікавий - нічого не сказати. Тур дуже захоплюючий. На мій погляд в Аккорді більш немає такого цікавого туру, як цей (по кількості музеїв так точно), а основна моя ціль - це художні музеї. До цього туру я готувався дуже ретельно, інформації повно в інтернеті. Якщо ви вагаєтесь, який тур обрати - обирайте цей, не пошкодуєте.

Фото буде пізніше.

Другие отзывы ir.tsymbal

29.08.2010 - отзыв на тур Австрийское очарование!
0
|
|
|
|
|
|
|
|
* объекты, маршруты, исторические места, отели которые упомянуты в отзывах с более ранней датой размещения отзыва, могут не соответствовать объектам, которые актуальны в туре на данный момент
С целью улучшения сервиса, просьба сообщить причину закрытия (отказа) от функции "Заказать".
Будем очень признательны за Ваш вклад в развитие функции.
OK
Спрашивайте...
Спрашивайте...
Подберем тур!
Подберем тур!
Забронируем!
Забронируем!
19 июля 2018
Отзывы о других турах